Що значить урок у сучасному вимірі ?


Була сьогодні присутня на показовому уроці  в рамках проведення конкурсу” Вчитель року”.Стала перед дилемою: урок для комісії  чи урок для учнів… Яким же він має бути? Знайшла цікаві думки.

“… це урок, який за своїм змістом, організацією, методикою відповідає вимогам соціуму, в якому дитина живе, а не просто вчиться, урок, що орієнтований на розвиток і становлення соціального та професійного самовизначення особистості.

Спираючись на дану точку зору, розглянемо урок з трьох таких позицій:

  • урок як трибуна протиріч, проблем для дитини, що змушує вчителя постійно вносити зміни, тобто нововведення в навчально-пізнавальну діяльність;
  • урок як система педагогічної діяльності вчителя з формування в учнів способів, умінь самостійно пізнавати нове й самостійно навчатися;
  • урок не тільки як процес пізнання учнем світу, а й процес пізнання самого себе.



Отже, зупинімося на протиріччях, які викликають необхідність внесення нового в зміст, методику, організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Криза освітньої системи характеризується багатьма ознаками. Ф. Кубе, аналізуючи кризові явища в освіті, висуває головну умову, за якої система освіти може вважатися ефективною: наявність взаємозв’язку між соціальним попитом на якісну освіту й спроможністю системи освіти її задовольняти — це ключовий показник її ефективності.

Для нашої системи освіти характерною кризовою ознакою на сьогодні залишається інертність: освіта з великим запізненням реагує на потреби суспільства, суспільства з швидкою динамікою розвитку, тобто в системі освіти нерозроблені механізми мобільного реагування на зміни, що відбуваються в суспільстві, і саме це виступає гальмівним фактором в забезпеченні ефективності її функціонування й розвитку.

Критерії визначення якості освіти знаходяться в протиріччі з якістю, яка відповідає вимогам часу. Одна з проблем у тому, що традиційна система оцінювання якості освіти залишається на позиції змістової складової і в тому, що в критерії оцінювання якості освіти практично не включаються показники, що виявляють методичну складову: способи, методи, прийоми, алгоритми пізнання нового, роботи з інформацією,— як цього вимагає дійсно якісна освіта.

Чому так важлива методична складова ?

Випускники, які успішно опанували курс навчальних програм середньої освіти, вміють застосовувати свої знання в знайомій ситуації, але не вміють самостійно працювати з інформацією, самостійно набувати нові знання, не можуть розраховувати на успіх в інформаційному суспільстві XXI століття.

Як підкреслює Майкл Фуллан, «важливо вміти знайти адекватний спосіб у взаємодії. Однієї науковості тут недостатньо, важливо зрозуміти особливості в діяльності людини». А особливості в діяльності людини різні — і до того ж постійно змінюються. 1 саме методична складова освіти дає можливість людині орієнтуватися, знаходити адекватні способи взаємодії.

Нові історичні повороти спричиняють нові ідеї, цінності й нові освітні реформи, що припускають формування моделі «нової людини». Ще донедавна якість освіти визначалася знаннями, уміннями й навичками в межах навчальних програм.

Сьогодні освіта має бути побудована на чотирьох основних ідеях:

  • навчатися, щоб уміти;
  • навчатися, щоб діяти; .
  • навчатися, щоб жити разом;
  • навчатися, щоб бути.

Пріоритетною в оволодінні інтелектуальними загальнонавчальними вміннями розглядається здатність учня трансформувати знання, здійснювати перенос у нові умови й використовувати їх. Поняття «компетентність», що з’явилось у школі з початком її модернізації, розглядається як мета освітнього процесу в цілому.

Головним у роботі з учнем для вчителя виступає не предмет, якому він нав­чає, а особистість, яку він формує. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.

Наукові дослідження показали, що навчання може не тільки сприяти просуванню вперед, але й уповільнювати розвиток особистості. Якщо навчання ґрунтується не на усвідомленні й осмисленні, а переважно на запам’ятовуванні, то воно може на певному етапі гальмувати розвиток учня. Саме тому сьогодні на перше місце виступає не здобуття суми знань, а розвиток особистості.

Ось чому приділяється велика увага такому виду навчання, як продуктивне, що створює умови для розумової діяльності дитини.”

А ви як думаєте?

З молитвою, дитячими оберегами та спілкуванням з бійцями АТО у третій школі Тернополя пройшов День Духовності

За єдність України та за бійців АТО молилися в Архикатедральному соборі учні, батьки та вчителі Тернопільської спеціалізованої школи №3 під час Божественної Літургії «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни». Це стало однією із особливих складових Дня Духовності «Молитва за Україну», який у третій школі пройшов напередодні осінніх канікул.  
Такі заходи як День Духовності у нас традиційно проводяться перед Великоднем, – розповідає заступник директора з навчально-виховної роботи Любов Шендеровська. – Однак цього року, зважаючи на ситуацію в країні, вирішили хоча б молитвою допомогти бійцям АТО. Але потім, порадившись із батьками, вирішили долучити до неї і матеріальну складову. Перед цим у школі пройшов благодійний ярмарок. Ми заробили десять тисяч гривень. Згодом,  завдяки старанням священиків, зв’язалися з бійцями батальйону «Тернопіль». Яким же було наше здивування, коли воїни на таку пропозицію відповіли, що їм, в принципі, не настільки важливі гроші, як увага дітей та їхні листи зі словами «Повертайтесь живими, ми вас любимо». Під враженням від почутого  ми буквально за декілька днів все і організували.
Перший урок у рамках Дня Духовності пройшов як виховний захід під гаслом «Дякуємо Вам за жертовність і відвагу». У кожному з класів він відбувся за участю священиків греко-католицької церви та семінаристів Тернопільської духовної семінарії імені Йосипа Сліпого, які давали дітям духовні настанови про те, як ми можемо підтримати бійців АТО молитвою, яке її значення, як потрібно молитися.
Але найголовнішими гостями цього дня у школі, звичайно, стали бійці батальйону «Тернопіль». Старшокласники зустрічали їх відразу у вестибулі, утворивши живий коридор, вітаючи оплесками та вигуками «Дякуємо!». На зустріч з дітьми вдалося прийти тільки двом представникам батальйону, однак вони постаралися завітати до кожного класу, адже діти їх з таким нетерпінням чекали.   
Що найбільше вразило, – ділиться враженнями Любов Василівна, – що учні, особливо молодших класів, просто обліплювали бійців, намагаючись взяти за руку, доторкнутися. «А ви такий самий, як і мій тато», – вигукнула одна із дівчаток, побачивши гостя. Це зворушувало до сліз. Дітям справді було дивно усвідомлювати, що воїни АТО – звичайні люди, як і ті, хто їх оточує  у повсякденному житті. Але вони просто прийняли рішення іти добровольцями на передову. «Ми змушені воювати, – сказав один із бійців, відповідаючи на чиєсь запитання, – тому що краще зараз захистити країну, ніж потім посилати на війну своїх дітей».
Після того, як відбулись виховні заходи у класах, вся школа разом із гостями –священиками, семінаристами та представниками батальйону «Тернопіль» – вирушила до Катедри на Божественну Літургію. Проводив її отець Роман Дутчак. У вступному слові він розповів усім присутнім, чому ми проводимо її, як молитвою можемо підтримати інших.
У багатьох під час богослужіння на очах стояли сльози, – розповідає директор школи Степан Іванович Дудяк. – А бійці АТО, повернувшись потім до школи, говорили, що вперше були на такій службі Божій, коли діти щиро молилися, як вони сказали, «за невідомих їм людей». За словами воїнів, саме таку духовну підтримку вони мусять відчувати і це їм зараз найбільше потрібно.
Окрім молитви, я вважаю, особливою підтримкою мали стати і різноманітні обереги, які, готуючись до Дня Духовності, виготовили для бійців АТО всі діти школи – від перших до одинадцятих класів. Ці роботи – яскраві, патріотичні, зроблені від щирого серця, з безмежною любов’ю – синьо-жовті кутасики, ангелики, сердечка, браслети – були представлені на виставці «Храни вас, Господи», яка діяла в рекреаційному залі упродовж дня.Вони були освячені о.Романом Дутчаком.
Коли  бійці брали ці обереги в руки, вони просто плакали. Та й потім, коли ми, разом із печивом довготривалого зберігання, що спекли батьки, та іншими подарунками привезли їх на базу формування батальйону «Тернопіль», десять дорослих чоловіків, які чекали там на нас, розглядаючи дитячі обереги, теж не змогли стримати сліз. Бійці переконано говорили, що кожен із них зможе врятувати не одну людину.
До речі , ще раніше діти школи писали листи бійцям на фронт, і частина цих послань потрапила до так званих «Донецьких Кіборгів», які зараз захищають Донецький аеропорт. Бійці вдячні за їхні теплі слова і щирі побажання, тому передали учням у подарунок прапор України, на якому свій автограф поставив командир загону «Кіборгів».
Тепер цей прапор стане однієї з реліквій третьої школи, – переконана завуч. – А щодо дитячих листів та оберегів, то, як розповіли бійці, у них є на це своє бачення: вони насправді здатні захищати, і з тим, у кого в кишені є дитячий оберіг, нічого поганого статися не може.
Ще одним заходом у рамках Дня Духовності в Тернопільській школі №3 став загальний урок для учнів 5-6 класів «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!», який відбувся в актовому залі. Зі вступним словом тут виступив отець Роман Дутчак, який розповів дітям про те, як молитва може бути оберегом для воїна. Потім учні 8-11 класів представили літературно-музичну композицію, що стала духовною сповіддю для усіх присутніх.
Під час дійства були показані фрагменти із фільмів про революцію Гідності, документальні кадри про те, в яких умовах воюють наші бійці в зоні АТО, про ставлення до українських воїнів з боку сепаратистів, навіть трагічні моменти. Діти були надзвичайно схвильовані побаченим і почутим. Особливим моментом в цьому контексті стала молитва «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни» та спільна молитва дітей і дорослих «Отче наш» за бійців АТО, щоб вони повернулися живими, – розповідає директор школи С.І. Дудяк.
День Духовності «Молитва за Україну», як зізнались на завершення розмови батьки, відкрив дуже багато чого і для дітей, і дорослих в контексті розуміння того, що відбувається зараз довкола нас. Так, учні змогли переконатися, що героєм, який захищає свою Батьківщину, може стати кожен, хто має у серці такий поклик, і що звичайні люди здатні робити для своєї країни щось незвичайне. А для вчителів відкриттям стало те, що на запитання «Якщо доведеться вам захищати свою країну, чи будете ви це робити», близько сімдесяти відсотків хлопців-старшокласників дали ствердну відповідь.
Ми вдячні бійцям батальйону « Тернопіль» за цей день патріотизму та мужності . Щиро дякуємо батькам, учням , вчителям  за допомогу в підготовці і проведенні  Дня Духовності. Проте найщиріші слова вдячності висловлюємо о.Роману Дутчаку, священикам Української греко-католицької церкви, семінаристам Духовної семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого за молитовне єднання , в якому народилась щира молитва за нашу Україну, за повернення наших воїнів живими і неушкодженими, зринула високо до неба, вселяючи віру в непереможність духу і сили українського народу,- сказав на завершення Степан Іванович.